Зміст:
Хто вигадав біос?
Термін BIOS вигадав Гері Кілдалл, Розробник операційної системи CP/M для мікрокомп'ютерів (персональних комп'ютерів). Це було 1975 року.
Що таке BIOS у комп'ютері?
BIOS (МФА [ˈbaɪəs], від англ. basic input/output system – «базова система вводу-виводу»), БІОС, а також БСВВ — набір мікропрограм, що реалізують низькорівневі API для роботи з апаратним забезпеченням комп'ютера, а також створюють необхідне програмне середовище для запуску операційного системи у IBM PC-сумісних …
Якою мовою написана біос?
При налагодженні коду ACPI BIOS наведені вище команди не працюють, оскільки BIOS ACPI написаний на мовою комп'ютера ACPI (AML).
ComProst.ru
Що таке біос в комп'ютері: де знаходиться BIOS, навіщо потрібен, функції простими словами
BIOS
Ця стаття про BIOS, що використовується в IBM PC сумісних комп'ютерах. Про інші значення див. BIOS (значення).
BIOS (англ. Basic Input/Output System — базова система введення/виведення) у IBM PC-сумісних комп'ютерах — тип firmware, що зберігається у постійній пам'яті та виконує початкову ініціалізацію машини після її увімкнення, а також надає спеціальні точки входу для сервісних процедур, що можуть використовуватися операційною системою. [1] Фізично код BIOS записувань у мікросхемах постійної або флеш-пам'яті, що розташовані на системній платі комп'ютера. Назва походить від частини операційної системи CP/M [2] [3] Перші BIOS для комп'ютерів IBM PC були проприєтарним програмним забезпеченням, проте стороннім компаніям вдалося розробити власні версії, частично шляхом зворотної розробки. Інтерфейс програм оригінальної BIOS довгий час залишався стандартом де-факто.
У сучасних комп'ютерах BIOS виконує ініціалізацію та тестування апаратних компонентів, і виконує початкове завантаження операційної системи шляхом читання та запуску програми-завантажувача з носія інформації (наприклад, жорсткого диска). BIOS відігравала важливу роль у еру MS-DOS, забезпечуючи більш-менш стандартизовану кулю апаратних абстракцій для пристроїв введення-виведення типу клавіатури, відеоконтролера та інших. Інтерфейси BIOS могли бути викликані і безпосередньо з програми користувача. Сучасні операційні системи, як правило, не звертаються до BIOS після завантаження, натомість реалізуючи роботу з пристроями напряму.
Більшість реалізацій BIOS проектуються і кодуються для роботи з однією специфічною версією чипсета чи материнської плати. Використання флеш-пам'яті дозволяє оновлення версії BIOS без використання програматора, але водночас створює потенційну проблему повної втрати працездатності машини у випадку, якщо процес запису не завершився успішно, або якщо такі дії зі знищення інформації у флеш-пам'яті було проведено спеціально ( наприклад, вирусом).
Стандарт UEFI (Unified Extensible Firmware Interface) є наступником BIOS, спрямованим на усунення її технічних та архітектурних недоліків. [4]
Зміст
Історія [ред. | ред. код]
COPYRIGHT (C) GARY A. KILDALL JUNE, 1975 */ […] /* B A S I C D I S K O P E R A T I N G S Y S T E M (B D O S) COPYRIGHT (C)
— Фрагмент [PL/M]-файлу BDOS.PLM із початковими текстами CP/M версії 1.1 або 1.2, ліцензованої для Ліверморської національної лабораторії (LLL) [2]
Термін BIOS (Basic Input/Output System) вперше вжив Гері Кілдалл [5] у 1975-му році, як компонент операційної системи CP/M.[2] [3] [6] [7] [8] Термін позначав машинолежну частину CP/M, завантажену в пам'ять на самому початку, що забезпечувала прямий інтерфейс з апаратним забезпеченням мікрокомп'ютера [3] (машини для CP/ M зазвичай мали лише мінімальний дисковий завантажник, записаний у постійній пам'яті).
Операційні системи MS-DOS, PC DOS та DR-DOS мають системний файл, назв "IO.SYS", "IBMBIO.COM", "IBMBIO.SYS", або "DRBIOS.SYS"; такий файл є так званим "DOS BIOS" (або "DOS I/O System") і містить низькорівневі модулі операційної системи, що надають доступ до обладнання. У сукупності з "System BIOS" (що також залежить від апаратури, але не залежить від ОС, і розміщується у ПЗП), дані компоненти являють собою аналогію BIOS у CP/M.
У комп'ютерах IBM PS/2 «системний BIOS» було розділено на частини, що працюють у реальному та захищеному режимах процесора. Перша призначалася для зворотної сумісності із системами типу DOS (тому називалася "Compatibility BIOS, CBIOS"), а друга – Advanced BIOS, або ABIOS – забезпечувала повністю нові інтерфейси захищеного режиму процесора 80286 і призначалася для операційних систем типу OS/2.
Розробники BIOS [ред. | ред. код]
На 2023 рік головними розробниками BIOS для системних плат x86-сумісних процесорів є Phoenix Technologies [en] та American Megatrends [en] .
У 1990-х та частично у 2000-х роках поширеною була також Award BIOS; розробника цього продукту – фірму Award Software [en] – 1998 року придбала компанія Phoenix Technologies.
У 1991 році співробітники, що залишили Phoenix Technologies, заснували нову компанію, що мала на меті розробку BIOS для мобільних платформ. Вона отримала назву SystemSoft Corporation. Після низки змін власників до сьогодні дійшла компанія Insyde Software [en] , що пропонує переважно для ноутбуків та карманних комп'ютерів InsydeBIOS.
Існують проекти, які націлені на створення вільного BIOS, наприклад coreboot (раніше відомий як LinuxBIOS) [9] .
У 80-х – 90-х роках 20-го століття BIOS розробляли й інші фірми (наприклад, AST, BIOSTAR, COMPAQ, C&T, DTK, Philips, Quadtel)
Принцип та стадії роботи BIOS [ред. | ред. код]
Старт BIOS [ред. | ред. код]
Відразу після подачі живлення системний контролер починає генерувати тактові імпульси і подає сигнал RESET (скидання) на всі компоненти системи. Центральний процесор комп'ютера починає виконувати програму BIOS, що міститься у відповідній мікросхемі. Власне, ця стадія стосується лише частини BIOS, що відповідає за первинне завантаження і називається Boot-блок [en] . Програма завантажувального блоку обчислює контрольні суми всього вмісту BIOS і у разі їх невідповідності (зазвичай при пошкодженні програмного коду BIOS) припиняє виконання штатного коду і видає сигнал помилки (звуковий сигнал).
Відновлення BIOS [ред. | ред. код]
При негараздах BIOS, що можуть виникнути внаслідок яких-небудь дій користувача чи збою апаратури, управління передається спеціальної процедури, на яку покладено функцію відновлення — Crisis Recovery. Ця процедура призвана в аварійному порядку прочитати з дискети, іноді навіть з жорсткого диска, файл BIOS, а потім записати його до мікросхеми замість пошкодженого коду, тим самим відновивши працездатність системної плати.
Початкова стадія [ред. | ред. код]
На цьому етапі виконується початкове тестування всіх вузлів та компонентів комп'ютера, яке називається POST (англ. Power-On Self Test – Самотестування після подачі живлення). Крім цього, метою процедури POST є обчислення обсягу оперативної пам'яті, пошук та ініціалізація відео-системи, послідовних та паралельних портів, накопичувачів на гнучких та жорстких дисках, додаткових пристроїв, що підключені до шин PCI та USB тощо.
Етапи ініціалізації та перевірки працездатності відстежуються засобами діагностики BIOS.Для цього процедури POST під час переходу від одного до іншого пристрою щоразу посилають у діагностичний порт (Manufacturing Test Port) спеціальні сигнали, що називаються POST-кодами. Деякі з них дублюються відповідними звуковими сигналами. У разі, коли виникають помилки, завантаження комп'ютера може припинитися до усунення несправності чи реакції з боку користувача. Про характер несправності можна зробити висновки, судячи з останнього POST-коду або звукового сигналу.
У своїй роботі процедури POST керуються налаштуванням BIOS, читаючи їх із CMOS-пам'яті [a] — особливого різновиду пам'яті, призначеного для зберігання апаратної конфігурації комп'ютера. Крім того, тут також знаходяться всі налаштування BIOS, які може змінювати користувач – характеристики оперативної пам'яті (таймінги), частота роботи процесора, параметри жорсткого диска тощо.
Фінальна стадія [ред. | ред. код]
Фінальна стадія завершується завантаженням операційної системи. Керування передається програмі, що знаходиться у Boot-секторі (завантажувальному секторі) дискети, жорсткого диска, компакт-диска або віддаленого носія, вказаного по мережі. Здійснюється перехід ( jmp ) на першу інструкцію завантаженого сектора, і далі управління беруть на собі механізми ініціалізації операційної системи.
Звукові сигнали BIOS [ред. | ред. код]
Див. також [ред. | ред. код]
Примітки [ред. | ред. код]
- ↑ Мікросхема CMOS-пам'яті (англ.Complementary Metal Oxide Semiconductor) — це невелика, за своїм обсягом, оперативна енергозалежна пам'ять. Оскільки інформація в ній повинна зберігатися і після вимкнення живлення, мікросхема CMOS-пам'яті живиться від своєї власної батареї. Наявність батареї породжує свої проблеми. Після кількох років експлуатації, коли батарея не здатна забезпечити живлення мікросхеми CMOS, інформація починає втрачатися. На щастя, проблеми вирішує заміна батареї на нову.
Джерела [ред. | ред. код]
- ↑Ref – System BIOS. PCGuide. Архів оригіналу за 21 грудня 2014 року . Процитовано 6 грудня 2014 року .
- ↑ абвKildall, Gary Arlen (June 1975). CP/M 1.1 або 1.2 BIOS і BDOS для Lawrence Livermore Laboratories.
- ↑ абв Kildall, Gary Arlen (January 1980). History of CP/M, THE EVOLUTION OF INDUSTRY: 1 PERSON'S VIEWPOINT (англ.) (вигляд. Vol. 5, No. 1, Number 41). Dr. Dobb's Journal of Computer Calisthenics & Orthodontia. с. 6–7. Архів оригіналу за 24 листопада 2016 . Процитовано 3 червня 2013 року .
- ↑ Bradley, Tony. R.I.P. BIOS: A UEFI Primer. PCWorld. Архів оригіналу за 27 січня 2014 року . Процитовано 27 січня 2014 року .
- ↑Swaine, Michael (1 квітня 1997). Gary Kildall and Collegial Entrepreneurship. Dr. Dobb's Journal. Архів оригіналу за 24 січня 2007 . Процитовано 20 листопада 2006 року.
- ↑ Shustek, Len (2 серпня 2016). In His Own Words: Gary Kildall. Remarkable People. Computer History Museum. Архів оригіналу за 17 грудня 2016 року.
- ↑Killian, A. Joseph "Joe" (2001). Gary Kildall's CP/M: Some early CP/M history – 1976-1977. Thomas "Todd" Fischer, IMSAI. Архів оригіналу за 29 грудня 2012 . Процитовано 3 червня 2013 року .
- ↑ Fraley, Bob; Spicer, Dag (26 січня 2007 року). Oral History of Joseph Killian, висловлювався за: Bob Fraley, Затверджено: Dag Spicer, Записано: January 26, 2007, Mountain View, California, CHM Reference number: X3879.2007,. Computer History Museum. Архів оригіналу за 14 липня 2014 року . Процитовано 3 червня 2013 року .
- ↑Архівована копія. Архів оригіналу за 16 квітня 2022 . Процитовано 19 квітня 2022 року .