Традиційна біла весільна сукня, яка використовується як святковий одяг, призначений виключно для одруження або вінчання, з'явилася в XIX столітті, а саме 10 лютого 1840 року, коли англійська королева Вікторія вперше одягла біле вбрання на церемонію одруження з герцогом Альбертом Саксеном.
Раніше в Європі білий вважався кольором скорботи. Саме тому знатних дам, які дотримуються жалоби, часто називали білими дамами. У таких умовах далеко не кожна модниця була готова приміряти біле плаття на весілля. Дівчата виходили заміж просто у найкрасивішій сукні, яка у них була.
Наречений чи його батьки У середньоазіатських країнах і на Кавказі склалася думка, що обов'язок купівлі весільного вбрання нареченої має лягати на плечі нареченого та його батьків. Крім сукні, ними підбираються і прикраси нареченої, тобто вони повинні повністю вбрати наречену свого сина.
Найважливіше, що слід знати про так званий дрес-код «за замовчуванням» – це заборонені кольори. Для будь-якого весілля, якщо в запрошенні не зазначено інше, гостям заборонено з'являтися у білому, чорному та червоному. Пояснюється це дуже просто та логічно: БІЛИЙ – традиційно колір нареченої.