Зміст:
Use case — це методологія, яка використовується в розробці програмного забезпечення для опису функціональності системи та її взаємодії з акторами, такими як користувачі та інші системи.
Розробка use case є важливим етапом у створенні програмного продукту, оскільки дозволяє чітко визначити вимоги та функціональність системи. Щоб успішно розробити use case, потрібно виконати кілька кроків.
Першим кроком є ідентифікація акторів, тобто визначення всіх учасників системи, які взаємодіятимуть із нею. Це можуть бути як користувачі, так і інші системи чи компоненти.
Потім необхідно визначити основні функціональні вимоги до системи. Для цього можна провести сеанс брейнштормінгу або інтерв'ювання з користувачами, щоб з'ясувати, які завдання вони очікують, щоб система виконувала.
Визначення основного потоку подій є наступним кроком у розробці use case. В рамках цього кроку необхідно визначити послідовність кроків, які користувач або система повинні виконати, щоб досягти певної мети або завершити конкретне завдання.
Крок | Опис |
---|---|
Крок 1 | Визначити основну мету use case |
Крок 2 | Ідентифікувати акторів, які взаємодіють із системою |
Крок 3 | Визначити початковий стан системи |
Крок 4 | Ідентифікувати основні кроки виконання |
Крок 5 | Ідентифікувати можливі розгалуження та винятки |
Крок 6 | Визначити остаточний стан системи |
Як оформляти use case?
Як написати use case?
- Визначте, хто використовуватиме сайт.
- Виберіть одного з цих користувачів.
- Визначте, що користувач хоче робити на сайті. …
- Для кожного use case визначте нормальний перебіг подій.
- Опишіть основний шлях користувача: що саме робить користувач і яка очікувана відповідь системи.
Що включає в себе use case?
Що таке use case складається з різних вимог: від бізнесу, користувачів, вимог до функцій ПЗ, інтерфейсів, операційної системи.
Хто пише use case?
Як правило, юзкейси пишуть від першого лиця. Вони йдеться про те, як продукт допоміг людині вирішити її проблему.
Що таке use case яка структура?
Use Case – це опис взаємодії із системою у вигляді послідовності дій для досягнення конкретного результату. По суті це метамодель, яка ілюструє не саму систему, а набір функціональних вимог до неї. Методологія була розроблена у 80-х Іваром Якобсоном.