Його придумали люди для того, щоб було зручно розуміти природні процеси та структурувати власні справи. Таким чином, час – це спосіб вимірювати тривалість подій та відстань між ними. У давнину люди користувалися природними індикаторами часу – сходами та заходами сонця.1 лист. 2019 р.
протягом дня та ночі, щоб повідомляти точний час та тривалість зрошення землі. Також для вимірювання часу використовувався свічковий годинник. Вони були відомі в Китаї, Японії, Англії та Ірані. В Індії та Тибеті широко використовувався різновид сонячного годинника у вигляді палиціПохожі
Вперше поділ доби на годинник (але з різною довжиною години) зустрічається в Стародавньому Єгипті близько 2100 до н. е., цю систему для орієнтації у часі застосовували єгипетські жерці. Цієї доби 24 години включали одну годину ранкових сутінків, десять денних годин, одну годину вечірніх сутінків і дванадцять нічних годин.
У Парижі перші години спорудив близько 1300 П'єр Піпенар. Але безперервна практика виготовлення механічного годинника бере початок в Італії на початку XIV століття. Написана між 1319 і 1321 роками «Божественна комедія» вважається першим письмовим джерелом, яке зберегло безперечну згадку про механічний годинник.