Звідки взялося слово?
Давньоруською мовою іменник «слово» запозичене зі старослов'янського та перегукується з загальнослов'янським словом (нар. п. slovese) і далі – до індоєвропейського кореня k'leu → k'lou («чути», що й у російських словах «слух», «славитися», «слава» та ін.).
Що означає прийменник?
позначення руху від якогось об'єкта чи стану, джерело ◆ Вийти із села. Вийти із терпіння. Дізнатися із газет. Збережена копіяПохожі