Головна і найбільш поширена клінічна ознака катаракти виражається в зоровий дефект, який характеризують як пелена перед очима. Цей симптом безпосередньо вказує на помутніння кришталика, він супроводжується зниженням гостроти зору.
Біомікроскопія – за допомогою щілинної лампи візуально оцінюються внутрішні структури ока. Офтальмоскопія – оптичні інструменти дозволяють лікарю оцінити стан очного дна, зорового нерва, судинної оболонки. При прогресуючій катаракті деталі очного дна видно погано через закаламутнену зіницю.
Здоровий кришталик абсолютно прозорий і еластичний, тому око добре бачить предмети, що знаходяться на віддаленій та близькій відстані. При катаракті біологічна «лінза» каламутніє, а людина бачить нечіткі, розмиті зображення.
При катаракті хворий може не бачити зовсім, або ж бачити, але немов у густому тумані. Все залежить від ступеня захворювання. Пов'язано це з помутнінням кришталика ока, внаслідок чого зображення на сітківці просто не фокусується. У першому випадку на сітківку потрапляє лише світло (при повному помутнінні)