Зміст:
Як легко розбиратися в годиннику?
Визначаємо годинник
- Подивіться на число, яке вказує велика годинна стрілка. Визначте час доби, якщо стрілка вказує на цифру – «2», «5» тощо;
- Якщо стрілка знаходиться між цифрами, година завжди визначається меншим числом – якщо вона розташована між 4 і 5, значить час "4 години з чимось".
У якому віці дитина має вміти визначати час?
Навчити дитину визначати час щогодини можна тоді, коли вона розуміє значення понять «вчора», «сьогодні», «завтра» і коли вона знає двозначні числа, вміє рахувати в межах 30 – 60. Якщо говорити про вік, то такими навичками можуть володіти діти та в 4 – 5 років, а хтось буде готовий до навчання не раніше 6.
Як розуміти час на наручному годиннику?
на годинник половина години позначається, коли хвилинна стрілка вказує на "6" (перебуває внизу циферблата). Допоможіть дитині зрозуміти, Що половина години дорівнює двом половинам кола на циферблаті годинника. Чверть години. Після цього можна перейти до поняття "чверть години", що означає 15 хвилин.
3 найкращі способи навчити дитину користуватися годинником і розпізнавати час
Кожна людина, незалежно від віку, статі, національності та соціального статусу, підкоряється законам часу. Однак це поняття складно пояснити дітям, воно багатогранне і включає різні категорії: тимчасові відрізки, минуле, майбутнє та ін. Основою для навчання є математичний рахунок і почуття тимчасових інтервалів.
У якому віці починати навчати дитину?
Діти знайомі із зовнішнім виглядом годинників з малих років, вони бачать їх на стінах, зап'ястях дорослих, у телефонах, багато іграшок мають характерну форму. Проте вміння користуватися годинником становить певну складність і потребує тривалої підготовки.
Немає точного віку, коли краще починати вивчати час, все залежить від індивідуальних особливостей дитини та обраної системи навчання:
- 1,5-3 роки – знайомство з концепціями простору та часу, тимчасовими проміжками;
- 4-7 років – вивчення годин на основі вміння рахувати.
Якщо навчання відбувається у ранньому віці до трьох років, позитивне значення має зонування простору. Такий принцип часто використовують у дошкільних закладах, які працюють у системі Марії Монтессорі.
Зони діляться за призначенням – для сну, активності, їжі, догляду за собою. Це мають бути відомі та зручні місця для кожного аспекту життя. Потрапляючи до такої зони, дитина розуміє, навіщо вона, і може займатися необхідною діяльністю самостійно.
У домашніх умовах прищепити почуття часу можна за допомогою режиму дня. Обов'язковою умовою навчання дітей молодшого віку є коментування всіх поточних дій і використовуваних предметів. Тобто до орієнтування у часі дитина приходить через орієнтування у просторі: вранці спочатку потрібно прокинутися, потім почистити зуби у ванній кімнаті, поснідати на кухні та далі за розкладом.
Логічним продовженням такого підходу в ранньому віці є використання сонячного годинника. Можна подивитися навчальний відеоролик, зробити такий годинник разом з дитиною і розмістити їх на сонячній стороні підвіконня або балкона.У цей час слід розповісти, що перебіг часу протягом дня визначається рухом сонця.
Для визначення часових інтервалів можна використовувати пісочний годинник. Найбільш практично прив'язувати до певних видів діяльності. Наприклад, годинник, розрахований на 3 хвилини, можна використовувати під час чищення зубів.
Найефективніша форма навчання – ігрова. Для організації ігор переважними є годинник з різними часовими інтервалами, наповнені піском, що розрізняється за кольором. При цьому самі завдання можуть бути різноманітними: заморозити рухи, танцювати, підкидати м'ячик та ін. Єдиною важливою умовою є озвучування часового інтервалу.
Для закріплення поєднання часових відрізків та простору важливо коментувати дитині проведення часу. Наприклад, дорога із садка додому займає 15 хвилин, прослуховування пісні – 5 хвилин, читання книги – півгодини. Це знайомить дитину з потрібною лексикою і наближає її до розуміння концепції часу та годинника як пристрою, призначеного для його рахунку.
Також для розуміння часу дуже важливо попередньо пояснити дитині такі поняття, як рано чи пізно, швидко чи повільно. Надалі ефективно використовувати візуалізацію порядку дій за допомогою простих ілюстрацій, таблиць та табличок. Це допомагає дитині зрозуміти, що очікувати у найближчому майбутньому. Підвищений інтерес у дітей завжди викликає планування певних подій: прогулянка, похід у кіно чи гості.
На цьому етапі ефективно використовувати будильники, які можуть налаштовувати сигнали для різних типів діяльності. Таким чином, вводиться поняття того, що настав час для певної дії.Надалі це також полегшить розуміння принципу роботи годинника.
3 способи навчання дитини часу
За допомогою дитячого годинника
Найкраще приступати до занять тоді, коли дитина починає виявляти інтерес до годинника. Розпізнати готовність можна з питань: скільки залишилося часу до прогулянки, коли тато повертається з роботи і т.д. Існує багато варіантів дитячого годинника для навчання. До вибору потрібно підходити з урахуванням фінансових можливостей, сімейних традицій, кількості вільного часу у батьків та індивідуальних здібностей дитини сприймати інформацію.
Для вивчення можна використовувати зроблені з підручних матеріалів годинник чи готові дитячі вироби. У першому випадку є можливість підійти до виготовлення творчо, враховуючи інтереси дитини: намалювати цифри потрібного розміру і кольору, доповнити їх ілюстраціями і колажами для активізації асоціативного мислення.
Багато педагогів рекомендують починати навчання не з самої години, а з малюнків, що їх зображають. Стрілки повинні вказувати на певну подію. Наприклад, показувати час приходу гостей або ілюструвати обіцянку вийти на прогулянку за півгодини.
Також для полегшення розуміння додатково можна використовувати картинки, які зображають годинник зі стрілками, написаний час, а також певні заняття, типові для того чи іншого часу дня. Наприклад, потрібно з'єднати картинку з годинником, стрілки якого показують 8:00, картку із зазначенням цих цифр і картинку-ілюстрацію ранкового пробудження.
Як ще один підготовчий етап можна розглянути варіант використання двох циферблатів різного кольору для хвилинної та секундної стрілок.Цей спосіб дозволяє швидше і простіше пояснити їх відмінності у розмірі та швидкості переміщення. Поступово дитині розповідають про значення чверті, далі половини та вчать виставляти стрілки. Щоб пояснити, скільки хвилин на годину та годин на добу, можна використовувати математичний матеріал, наприклад, гудзики, лічильні палички або намистини.
Дитячий фабричний годинник може бути виконаний з різного матеріалу: пластику, дерева. Вони відрізняються за дизайном, але мають спільну функцію можливість переміщати стрілки. Часто такі моделі додатково мають барабани, що крутяться, з цифрами. Вони можуть замінювати картки: на цифровому табло задається потрібний час і дитина повинна правильно виставити стрілки.
За допомогою настільних ігор
Якщо немає можливості займатися самостійним виготовленням годинника, можна купити настільну гру, призначену для вивчення часу. Найчастіше такі комплекти включають механічний годинник, пазли та картинки з описами, що ілюструють ті чи інші події.
Набори розробляються для певного віку, зазвичай, у межах 5–9 років. У такі ігри рекомендується грати недовго – по 10-15 хвилин на день, поки дитині цікаво та весело. Основною їх перевагою є можливість грати в компанії, що полегшує процес навчання та запам'ятовування.
Роздатковий матеріал із таких ігор можна використовувати для створення самостійних історій, доповнювати їх іншими навчальними посібниками. Діти легше навчаються, слухаючи казки та історії. Для гри можна використовувати готові казки або вигадувати свої, пов'язані із сім'єю та знайомими дитині людьми. Наприклад, донька прокинулася о 8-й ранку, вмилася і через 15 хвилин за сімейним столом побачила єдинорога.
Для хлопчиків, захоплених конструкторами та машинками, можна розігрувати різні життєві ситуації в межах збудованого міста та переміщень у ньому. Наприклад, син вийшов з дому о 8:30, за півгодини він доїхав до зоопарку, де провів 3 години.
Таке комбіноване використання елементів з гри та улюблених іграшок дозволяє показати годинник як частину повсякденного життя, при цьому навчання не має форми повчальних уроків, до яких діти ставляться негативно.
За допомогою мобільних додатків, онлайн-ігор та тренажерів
Сучасні діти багато часу проводять з гаджетами, тому для навчання можна використовувати мобільні програми, розроблені спеціально для певної вікової категорії.
Зазвичай програми, онлайн-ігри, тренажери та інтерактивні мультики яскраві, супроводжуються звуковими ефектами та попередньо знайомлять із основами годин та часу, після чого необхідно виконувати завдання. Найчастіше вони схожі з описаними вище: виставити стрілки годинника, щоб вони відповідали цифрам і ілюстраціям. Більш складні рівні можуть містити головоломки та інші логічні ігри.
Висновок
Психологи радять не квапити дитину і навчити її насамперед прислухатися до внутрішнього почуття часу. Поки він не виявить самостійного інтересу і не навчиться впевнено вважати, достатньо озвучувати часові інтервали та доповнювати їх описом переміщень у просторі, назвою дня тижня, відносними характеристиками (довше, раніше та ін.).
Більш ефективно проводити комплексні заняття, що відповідають віку та рівню підготовки. Краще комбінувати різні способи, що пояснюють концепцію часу та принципи роботи годинника.
Важливо, щоб заняття проходили у приємній обстановці, з використанням цікавого для дитини матеріалу, на якому він готовий тренуватися із задоволенням. Закріплюватися такі знання обов'язково мають практично. У такому разі навчання займе мінімум часу та підготує дитину до вивчення інших абстрактних понять.